Якість продукції, робіт, послуг є одним з найважливіших факторів успішної діяльності будь-якого підприємства в сучасних умовах. Від якості товарів залежить багато що в економічному і соціальному житті країни і будь-якого споживача. Перехід України до ринкової економіки змушує по-новому поглянути на проблему якості, враховувати, що в подальшому тільки якісні товари гарантують конкурентоспроможність виробнику.
Профессиональное regulatory affairs services in russia по самой выгодной стоимости на сегодняшний день.
Сьогодні у всьому світі якість стало головним фактором, що забезпечує перевагу на товарних ринках. Воно перетворилося на джерело зростання національного багатства.
Держава, впливаючи на управління якістю, безпосередньо не втручається в практичну діяльність підприємств. Рішення проблеми якості в Росії пов'язано із законодавчим регулюванням, встановленням та дотриманням певних норм (вимог до якості), обов'язкових для осіб, від дій яких залежить якість.
Чинне законодавство Російської Федерації містить спеціальні нормативні правові акти і окремі норми, покликані забезпечити належну якість товарів, робіт, послуг.
Зокрема, до них відносяться Федеральний закон «Про технічне регулювання» від 27 грудня 2002 № 184-ФЗ (в ред. Від 18 липня 2009 року), Закон РФ «Про захист прав споживачів» від 7 лютого 1992 № 2300-1 (в ред. від 3 червня 2009 року), Федеральний закон «Про забезпечення єдності вимірювань» від 26 червня 2008 року № 102-ФЗ, ряд підзаконних нормативних актів, в числі яких постанова Уряду РФ «Про організацію робіт по стандартизації, забезпечення єдності вимірювань, сертифікації продукції та послуг »від 12 лютого 1994 № 100 (в ред. від 10 березня 2009 року) інші підзаконні акти.
Якість продукції (робіт, послуг) визначається як встановленими нормами і правилами, так і безпосередньо умовами комерційних договорів. До прийняття Федерального закону «Про технічне регулювання» діяла система стандартизації, що включала в себе державні та галузеві стандарти, стандарти підприємств, технічні умови. Під стандартизацією розумілася діяльність органів стандартизації щодо встановлення обов'язкових і спільних норм, правил і характеристик на продукцію, товари і послуги.
Відповідно до Федерального закону «Про технічне регулювання» стандартизація є діяльність по встановленню правил і характеристик з метою їх добровільного багаторазового використання, спрямована на досягнення впорядкованості в сферах виробництва і обігу продукції і підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт або послуг. При цьому першочергова роль відводиться технічного регулювання, під яким розуміється правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції або до пов'язаних з ними процесів проектування (включаючи вишукування), виробництва, будівництва, монтажу, налагодження, експлуатації, зберігання, перевезення , реалізації та утилізації, а також в галузі встановлення і застосування на добровільній основі вимог до продукції, процесів проектування (включаючи вишукування), виробництва, будів тва, монтажу, налагодження, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації та утилізації, виконання робіт або надання послуг і правове регулювання відносин в області оцінки відповідності.
Технічне регулювання здійснюється відповідно до встановлених законом принципами:
застосування єдиних правил встановлення вимог до продукції або до пов'язаних з ними процесів проектування (включаючи вишукування), виробництва, будівництва, монтажу, налагодження, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації та утилізації, виконання робіт або надання послуг;
відповідності технічного регулювання рівню розвитку національної економіки, розвитку матеріально-технічної бази, а також рівню науково-технічного розвитку;
незалежності органів з акредитації, органів з сертифікації від виробників, продавців, виконавців і набувачів;
єдиної системи та правил акредитації;
єдності правил і методів досліджень (випробувань) і вимірювань при проведенні процедур обов'язкової оцінки відповідності;
єдності застосування вимог технічних регламентів незалежно від видів або особливостей угод;
неприпустимість обмеження конкуренції при здійсненні акредитації та сертифікації;
неприпустимості суміщення повноважень органу державного контролю (нагляду) та органу з сертифікації;
неприпустимості суміщення одним органом повноважень на акредитацію і сертифікацію;
неприпустимість позабюджетного фінансування державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог технічних регламентів;
неприпустимість одночасного покладання одних і тих же повноважень на два і більше органу державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог технічних регламентів.
